• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Енциклопедія безпеки

Безпека дитини на дорозі та у транспорті.

При виході з будинку:

Якщо біля під'їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, мопед, велосипед;

Якщо біля під'їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться: чи немає за перешкодою небезпеки.

Коли рухаєтесь тротуаром:

Дотримуйтеся правого боку тротуару;

Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини;

Маленька дитина має йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку;

Привчите дитину, йдучи по тротуару, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства;

Роз'ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку;

Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми везіть тільки по тротуару.

При пересуванні групи дітей навчайте їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують групу.

Готуючись перейти дорогу:

Зупиніться або сповільніть рух, огляньте проїзну частину;

Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі;

Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів;

Навчайте дитину розрізняти транспортні засоби, що наближаються;

Не стійте з дитиною на краю тротуару, так як при проїзді транспортний засіб може зачепити, збити, наїхати задніми колесами;

Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту в автомобіля та в рухах мотоцикліста й велосипедиста;

Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як воно рухається за інерцією.

При переході проїзної частини:

Переходіть дорогу лише по пішохідних переходах або на перехрестях - по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити де доведеться;

Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту;

Виходячи на проїжджу частину, перестаньте говорити; дитина повинна засвоїти, що при переході дороги розмови зайві;

Не поспішайте і не біжіть; переходите дорогу завжди розміреним кроком;

Не переходіть дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами;

Не виходьте на проїжджу частину із-за транспортного засобу або з-за кущів, не оглянувши попередньо вулицю, і привчайте дитину робити так само;

Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншій стороні ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус або тролейбус. Не поспішайте і не біжіть до них, і донесіть до дитини, що це небезпечно;

Не починайте переходити вулицю, по якій рідко проїжджає транспорт, не подивившись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку;

При переході проїзної частини по нерегульованому переходу в групі людей Ваша дитина уважно стежити за початком руху транспорту, інакше дитина може звикнути при переході слідувати за супутниками, копіюючи їх поведінку, не спостерігаючи за рухом транспорту.

При посадці і висадці з громадського транспорту (автобуса, тролейбуса, трамвая і таксі):

Виходьте попереду дитини; маленька дитина може впасти, дитина постарше може вибігти з-за нерухомого транспорту на проїзну частину;

Підходьте для посадки до дверей транспортного засобу лише після повної його зупинки. Дитина, як і доросла людина, може оступитися і потрапити під колеса;

Не сідайте в громадський транспорт (тролейбус, автобус) в останній момент при його відправленні - може притиснути дверима. Особливу небезпеку становлять передні двері, тому що можна потрапити під колеса транспортного засобу;

Навчіть дитину бути уважним у зоні зупинки - це небезпечне місце для дитини: автобус, що стоїть, скорочує огляд дороги в цій зоні, крім того, пішоходи тут часто поспішають і можуть випадково виштовхнути дитину на проїжджу частину.

При очікуванні громадського транспорту:

Стійте разом з дітьми тільки на посадкових майданчиках, а при їх відсутності - на тротуарі або узбіччі.

Коли автомобіль рухається:

Привчайте дітей молодшого шкільного віку сидіти в автомобілі тільки на задньому сидінні, не дозволяйте сидіти поруч з водієм, якщо переднє сидіння не обладнане спеціальним дитячим сидінням. Дитяче автокрісло необхідно і на задньому сидінні, однак багато батьків зневажають ці рекомендації по безпеці. Поясніть дитині, що при різкій зупинці або зіткненні сила інерції кидає дитину вперед, і він ударяється об вітрове скло або переднью панель; цього досить, щоб дитина загинула або була сильно поранена;

Не дозволяйте малолітній дитині під час руху стояти на задньому сидінні: при зіткненні або раптовій зупинці вона може перелетіти через спинку сидіння і вдаритися об лобове скло або передню ппанель;

Дитина повинна бути привчена до того, що першим з автомобіля виходить батько (мати), щоб допомогти зійти дитині і довести її до переходу або перехрестя;

Не дозволяйте дітям перебувати в автомобілі без нагляду;

Дитина повинна знати, що на велосипеді дозволено перевозити тільки одну дитину до семи років і то за умови, що велосипед обладнаний додатковим сидінням і підніжками.

При поїздці в громадському транспорті:

Привчайте дітей міцно триматися за поручні, щоб при гальмуванні дитина не отримала травму від удару;

Поясніть дитині, що входити в будь-який вид транспорту і виходити з нього можна тільки тоді, коли він стоїть.

Діти і Правила дорожнього руху

Кожний з вас бажає бачити свою дитину здоровішою і непошкоджену. І кожний певен, що його кмітливе маля під колесами автомобіля вже точно не опиниться. Але якщо дитина вчасно не прийшла додому, батьки починають хвилюватися: «чи все гаразд?», придумуючи різні варіанти розвитку подій, нервово дзвонячи друзям і знайомим, з якими, можливо перебуває їхнє дитя. Тільки б нічого не трапилося! Це споконвічний людський острах випадку в наш час і обґрунтований він тим, що от уже кілька десятків років нещасні випадки, як загроза здоров'ю й життю дитини, випереджають хвороби.

У родині не жалкують часу на те, щоб пограти з дитиною, погуляти, навчити читати або малювати, відправити його в спортивні секції, у всілякі кружки, але рідко знаходять п'ять хвилин у день, півгодини в тиждень, щоб навчити дитину уникати нещасного випадку, особливо на вулиці.

Досить вивчити "історії хвороб" дітей, що постраждали від травм, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, поговорити з лікарем — хірургом або травматологом, щоб зрозуміти просту істину: З кожних двадцяти випадків дев'ятнадцять, виявляється, типові, - часто повторюються, виникають у тих самих стандартних ситуаціях, число яких не так уже велике. Ситуації ці можна знати, а поведінці в них — навчити. А виходить, нещастя можна запобігти!

Головним у вихованні законослухняного громадянина ( у тому числі і як учасника дорожнього руху) для батьків повинен бути принцип «Роби, як я». Щоб дитина не порушувала Правила дорожнього руху, вона повинна не просто їх знати - у неї повинна сформуватися навичка безпечної поведінки на дорозі. Навіть якщо ви спізнюєтеся, однаково переходьте дорогу там, де це дозволене Правилами; у власному автомобілі дотримуйтеся швидкісного режиму; пристібайтеся ременями безпеки й не дозволяйте перебувати дітям до 12 років на передньому сидінні. Наочний приклад батьків буде куди ефективніше, ніж сотні разів повторені слова «не ходи на червоне світло».

Вчасно навчайте дітей умінням орієнтуватися в дорожній ситуації, виховуйте потребу бути дисциплінованими на вулиці, обережними й уважними! Знайте, якщо Ви порушуєте Правила дорожнього руху, ваша дитина буде діяти так само!

Помніть, що ви стаєте учасником дорожнього руху не із проїзної частини вулиць, а із тротуару. Тому відправляючись у школу з малям, поясніть йому, що потрібно бути уважним з перших же кроків, виходячи з під'їзду будинку. Пройдіть із ним увесь шлях і намагайтеся показувати найнебезпечніші ділянки на дорозі. Укажіть на небезпеці, які виникають при посадці в суспільний транспорт і, особливо, при виході з автобуса або тролейбуса.

Навчить своїх дітей правилам безпечного переходу проїзної частини дороги!

Разом обговорюйте найбільш безпечні шляхи руху, щодня нагадуйте дитині:

ПЕРШ НІЖ ПЕРЕЙТИ ДОРОГУ - ПЕРЕКОНАЙСЯ В БЕЗПЕЦІ!

Поясніть дитині, що зупинити автомобіль відразу - неможливо!

Навчить дітей тому, що переходити дорогу з-за стоячого транспорту небезпечно для життя! Учите передбачити сховану небезпеки!

Щоб правильно вибудувати процес навчання, необхідно враховувати психологічні й вікові особливості дітей.

Психологічні особливості дітей.

– У маляти дошкільного віку звужене поле зору. Тому він не може навіть приблизно визначити відстань до автомобіля, що наближається. А зрозуміти, з якою швидкістю він рухається, здатний не кожний школяр.

– Навіть якщо дитина дивиться на автомобіль, це зовсім не виходить, що він його бачить. Захоплений власними думками, переживаннями, часто він просто не помічає транспортний засіб.

– У перехідному віці виникають інші труднощі: підліткові властива зневага небезпекою. Він певен, що з ним не відбудеться те, що трапляється з іншими. І, не дивлячись по сторонах, без остраху виходить на дорогу.

– А малята в дошкільному й молодшому шкільному віці взагалі не сприймають автомобіль як погрозу. Для них яка-небудь іграшка, м'яч набагато важливіше здоров'я й життя. Тому існує правило: якщо на дорогу викотився м'яч - чекай дитину. Потреба дітей у русі в цьому віці, яка переважає над обережністю, прагнення грати в будь-яких ситуаціях, невміння швидке оцінити обстановку або прийняти правильне рішення, недостатні знання про джерела підвищеної небезпеки можуть привести до сумних наслідків.

Усі ми живемо в суспільстві, де треба дотримувати певних норм і правила поведінки в дорожньо-транспортній обстановці. Найчастіше винуватцями дорожньо-транспортних випадків є самі діти, які грають поблизу доріг, переходять вулицю в невстановлених місцях, неправильно здійснюють посадку в маршрутні транспортні засоби й висадження з них. Але варто звернути увагу на те, що діти – це особлива категорія пішоходів і пасажирів. Їх не можна міряти тими ж категоріями, що й дорослих, адже для них дослівне трактування Правил дорожнього руху неприйнятне, а нормативний виклад обов'язків пішоходів і пасажирів на недоступній для них дорожній лексиці, що вимагає від дошкільників абстрактного мислення, утрудняє процес навчання й виховання.

От чому із самого раннього віку необхідно вчити дітей безпечній поведінці на вулицях, дорогах, у транспорті й Правилам дорожнього руху, вибираючи найбільш підходящі для того або іншого віку форми й методи навчання. У цьому повинні брати участь і батьки, і дошкільні установи, а надалі, звичайно ж, школа й інші освітні установи.

У процесі навчання дітей правилам дорожнього руху, основне завдання батьків і педагогів — сформувати три основні навички поведінки, які допоможуть дитині зорієнтуватися в дорожніх ситуаціях.

Навичка зосередження уваги – це межа, перед якою необхідно зупинятися, витримувати паузу, для психологічного перемикання у зв'язку з переходом у небезпечну зону, а також для адекватної оцінки обстановки не тільки очами, але й думками.

Навичка спостереження – дитина повинна бачити предмети, що оточують її, як рухливі (автомобілі, що рухаються по дорозі) так і нерухливі (автомобілі, що стоять на узбіччі, в кущах і т.д.), що закривають огляд проїзної частини й сприймати їх як потенційну небезпеку.

Навичка самоконтролю – ступаючи на проїзну частину поспіх і хвилювання необхідно залишити на тротуарі, дотримувати повного спокою й не відволікатися ні на що ті кілька хвилин, які потрібні для переходу дороги.

ПУСТОЩІ З ВОГНЕМ ПРИЗВОДЯТЬ ДО БІДИ

Кожна десята пожежа в країні трапляється через дитячі пустощі з вогнем. Вогняна біда - це не тільки виклик пожежних, не тільки матеріальні втрати, але й травматизм, пов'язаний з тяжкими опіками, іноді з подальшою втратою фізичної повноцінності та працездатності. Це також розбиті долі, порушена психіка, постійний, не затихаючий біль батьківських сердець . Як показали дослідження психологів, діти у віці 3-4 років у своїй поведінці відзначаються найбільшим ступенем ризику, а для хлопчиків це більш характерно.

Отже, слід пам'ятати, що діти, спостерігаючи за діями дорослих по розпалюванню печей, розведенню багать, палінню, в свою чергу, нерідко повторюють ці дії. Більше того, в деяких випадках вони влаштовують своєрідні топки під меблями, граються із сірниками поблизу господарських будівель, не усвідомлюючи можливу небезпеку для життя. А скільки неприємностей влітку та восени приносить випалювання сухої трави у парках, садах, на подвір΄ях будинків...

Нещастя найчастіше трапляються тоді, коли діти залишаються вдома без нагляду дорослих, зокрема, у кімнатах, в яких топляться печі, є ввімкнені в мережу електропобутові прилади. Щоб попередити біду, ховайте сірники від дітей, не залишайте їх без нагляду, не доручайте дітям доглядати за газовими та електронагрівальними приладами, небезпечно залишати ввімкненими телевізор та інші електроприлади в приміщеннях, де знаходяться малолітні діти.

Шановні батьки! Пояснюйте дітям небезпечність гри з вогнем, бережіть їхнє життя.

Провідний інспекторВолодарського РСГУ ДСНС України у Київській області

Богдана Штика

Рятувальники закликають: обігрівайтесь безпечно!

Рятувальники Володарщини з метою запобігання виникнення пожеж та інших надзвичайних подій, звертаються до громадян з проханням дотримуватися правил пожежної безпеки під час користування різними обігрівальними приладами.

Під час експлуатації пічного опалення НЕОБХІДНО:

1) перед початком, а також впродовж усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі – не рідше одного разу на три місяці;

2) відстань від печі до меблів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів – не менше 1,25 м;

3) біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5х0,7 м;

4) усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;

5) печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій відповідно до вимог будівельних норм;

6) золу й шлак, що їх видаляють із топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця.

При користуванні печами ЗАБОРОНЕНО:

– розпалювати їх легкозаймистими та горючими рідинами;

– використовувати для обігріву несправні та не відремонтовані опалювальні печі;

– сушити й складати на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;

– зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;

– розміщувати паливо, інші горючі речовини та матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

– проводити розпалення печей дровами, довжина яких перевищує розміри топки;

– здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топки;

– виносити та викидати гаряче вугілля ближче 15 метрів від будівель;

– зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або горючій підставці;

– використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;

– влаштовувати в якості димової труби металеві та азбестові труби;

– прокладати димоходи (борови) опалювальних печей по горючих основах;

– закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;

– топити печі під час проведення у приміщеннях масових заходів;

– доручати розпалювання печі та нагляд за нею дітям.

Основні рекомендації щодо безпечного користування приладами електроопалення:

1) не слід застосовувати для обігріву приміщень несертифіковані та саморобні нагрівальні прилади;

2) електрообігрівач не можна ставити біля завісок або меблів – відстань від пристрою до горючих матеріалів має становити не менше 0.25 м;

3) небезпечно встановлювати нагрівальні прилади на підставки з легкозаймистих матеріалів;

4) не можна розташовувати прилади обігріву безпосередньо під розеткою, а також на шляхах евакуації людей;

5) перед увімкненням обігрівального пристрою треба переконатись, що він не має механічних ушкоджень;

6) не варто вмикати одночасно багато електроприладів у подовжувач, адже електромережа може не витримати перевантаження;

7) слід обмежити доступ маленьких дітей до нагрівальних приладів;

8) забороняється використовувати електрообігрівальні прилади для сушіння одягу та інших матеріалів;

9) не слід пропускати провід від обігрівача під килимом – це може призвести до його перегрівання та перетирання, що тягне за собою небезпечні наслідки;

10) треба регулярно очищати нагрівачі від пилу й сміття, адже сторонні предмети можуть несподівано спалахнути;

11) не можна залишати ввімкненими електрообігрівальні пристрої під час виходу з будинку.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: Дотримання цих нескладних правил допоможе вам уникнути біди!

Провідний інспектор ВолодарськогоРС ГУ ДСНС України у Київській області

Штика Богдана

Опалення повинно приносити тепло, а не загрозу для життя !

На дворі осінь, а значить, розпал опалювального сезону. Благодійне тепло несе затишок та радість в оселі, але нерідко – й спустошливі пожежі.

З настанням осінньо-зимового періоду, часу, коли розпочинається інтенсивне використання усіх можливих способів для обігріву, небезпека виникнення загорання набирає загрозливих масштабів. Працівники Володарського РС ГУ ДСНС у Київській області постійно проводять роз’яснювальну роботу серед населення, але попри всі застереження, люди все одно порушують правила пожежної безпеки. Так, через несправність обігрівальних приладів та порушення правил їх використання на Київщині зареєстровано 249 пожеж.

Для запобігання виникнення непередбачуваних ситуацій та заради збереження свого життя, громадяни повинні знати основні вимоги норм та правил щодо користування приладами пічного опалення:

- опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів;

- повітронагрівальні та опалювальні прилади повинні розміщуватися так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду й очищення;

- очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом всього опалювального сезону;

- біля кожної печі перед топковим отвором на підлозі повинен бути металевий лист розміром не менш 0,5 х 0,7 м;

- печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій відповідно до вимог будівельних норм.

Під час користування пічним опаленням не допускається:

- залишати печі без нагляду або доручати наглядати малолітнім дітям;

- розміщувати паливо та інші горючі речовини перед топковим отвором;

- сушити, складати на печах одяг, дрова та інші предмети та матеріали;

- закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо.

Нагадуємо, що профілактика пожеж – спільна справа суспільства і вкрай необхідна. Тому наполегливо рекомендуємо всім громадянам бути особливо пильними та обережними. Пам’ятайте, що пожежу легше попередити, а ніж загасити. Не ризикуйте своїм життям та життям своїх рідних і близьких. Бережіть своє житло та майно від вогню!

Інспектор Володарського РС ГУ ДСНС України у Київській області ст. лейтенант служби цивільного захисту,

Штика Богдана Юріївна

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДСНС УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Запрошуємо на навчання молодь Київської області!

Серед безлічі вищих навчальних закладів, які існують на території нашої Держави, є такі, що готують майбутніх фахівців рятувальної справи це Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля (м. Черкаси), Національний університет цивільного захисту (м. Харків) та Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, які готують висококваліфікованих фахівців рятувальної справи за освітньо – кваліфікаційними рівнями «магістр», «спеціаліст», «бакалавр», «молодший спеціаліст».

Вступ до ВНЗ ДСНС України здійснюється за конкурсом на підставі результатів зовнішнього незалежного оцінювання знань кандидатів на навчання та вступних випробувань з фізичної підготовки.

Майбутні рятівники повинні бути здоровими, мати добру фізичну підготовку та знання з профільних предметів: математика, фізика, українська мова та література.

При успішному проходженні конкурсу кандидати зараховуються до навчального закладу як курсанти на денну форму навчання за рахунок державного бюджету. З терміном навчання: 4 роки за освітньо – кваліфікаційним рівнем «бакалавр», 5 років за освітньо – кваліфікаційним рівнем «спеціаліст». Курсанти забезпечуються форменим одягом встановленого зразка, безкоштовним житлом та харчуванням. Випускникам ВНЗ ДСНС України присвоюються спеціальні звання лейтенант служби цивільного захисту та забезпечується працевлаштування.

Отже, запрошуємо всіх бажаючих на вступ у наші навчальні заклади. Також запрошуємо громадян віком до 35 років на заміщення посад рядового та молодшого начальницького складу в пожежно – рятувальних підрозділах.

Якщо Вас зацікавила наша професія, за більш детальною інформацією Ви можете звертатися до управління персоналу Головного управління ДСНС України у Київській області за адресою:

м. Київ, вул. Межигірська 8 або за телефонами(044)417-71-89 (на навчання), (044)417-54-87 та (044)417-54-88 (на службу).

Київська область, смт. Володарка, вул. Зарічна, 103.

Володарський РВ ГУ ДСНС України у Київській області

Кiлькiсть переглядiв: 469

Коментарi